Що чекає на світову систему безпеки після російсько-української війни

Росія анонсує черговий обстріл України – а Захід мовчить, хоч президент Зеленський буквально кричить про необхідність допомоги, як і вся наша країна.

НАТО

Як НАТО, ООН, які зараз демонструють свою слабкість, дозволяючи росіянам бомбити українців, можуть перетворитись після цієї війни?

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука розмірковує так:

"Я не оцінював би все так прямолінійно і однозначно. Існують способи закриття неба без офіційної участі у цій процедурі НАТО. І я маю внутрішнє відчуття, що саме такий спосіб буде застосований. Коли на підставі двосторонніх договорів відповідне обладнання завезуть до України, а оперативний склад, який володіє професійними навичками використання цього обладнання, прибуде до нас у складі так званого іноземного легіону".

За словами Георгія Туки, схоже, що на сьогоднішній день переважна більшість цивілізованих країн уже усвідомлюють неефективність, з погляду безпеки, Організації Об'єднаних Націй.

"Якщо ООН ще може бути досить ефективною у ракурсі ліквідації наслідків якихось природних, стихійних, техногенних катаклізмів, то з погляду умиротворення військових конфліктів – ні. Але зараз немає і якогось такого ж глобального механізму реагування на ті чи інші виклики. Його точно потрібно виробляти. Але в нинішніх умовах це поки що нереалістично", – резюмує експерт.

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко не сумнівається, що на нас чекає перегляд функціонування організацій, які відповідають за світову систему безпеки.

"Навряд чи найближчим часом з'явиться якийсь універсальний орган, який задовольнить ці потреби. Але шукати його треба. Поки що складно уявити якусь структуру, яка б урівноважувала інтереси всіх глобальних гравців. А інакше – не можна. Світ уже не однополярний, а як мінімум триполярний. США (Західний світ), Китай, Росія. Всі ці три полюси прагнуть гегемонії", – пояснює експерт.

Він передбачає, що буде створено якийсь новий майданчик, який стане не стільки майданчиком для модерування процесів, скільки – для дискусій щодо глобальних процесів у світі. І нагадує, що під час холодної війни ООН зіграло свою роль. Якимось чином були компроміси.

"А щодо НАТО… Блок і так проіснував понад 70 років. Можливо, він залишиться тим самим військово-політичним альянсом. Але всередині там сильні протиріччя. І лише посилюються, враховуючи, як змінюється світ. Думаю, що НАТО буде все більше під впливом держав, орієнтованих на одну з нинішніх геополітичних осей. Швидше за все – англо-саксонську (США Великобританія). Україні ж, – зазначає Костянтин Бондаренко, – варто було б замислюватися про нові системи безпеки, регіональні. Але все залежатиме від того, як закінчиться ця війна. Якщо нашою перемогою (а ми сподіваємось саме на це), то зможемо ініціювати нові регіональні альянси. Розуміючи, що НАТО навряд чи буде тією парасолькою, яка може захистити Україну".

У будь-якому випадку, продовжує експерт, щоб якась нова структура була дієвою, їй потрібні сили швидкого реагування, які б захищали ті чи інші принципи (і країни, що їх розділяють) від будь-якого агресора.

"Точно має бути скасована система вето, коли один голос може заблокувати все, як зараз у Раді безпеки ООН чи НАТО. Рішення повинні прийматися простою більшістю голосів. Думаю, тоді така система буде дієвою", – резюмує Костянтин Бондаренко.