Як зростуть витрати на оборону у країнах Європи у 2025 році при новій політиці США

У 2025 році Європа, ймовірно, зіштовхнеться з безпрецедентним зростанням витрат на оборону. Причиною цього є можливий вихід США з Північноатлантичного альянсу або суттєве скорочення їхньої участі в оборонних ініціативах НАТО. Така перспектива знову набула актуальності після неочікуваної ініціативи колишнього президента США Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні шляхом обмеження американської підтримки. З огляду на такі сигнали, Європа не може більше дозволити собі залишатися залежною від гарантій Вашингтона. "Європа терміново потребує переозброєння", — йдеться у звіті аналітичного центру Bruegel, який також наголошує на загрозі російської агресії. У цьому контексті країни ЄС, включаючи Німеччину, Францію, Польщу та держави Балтії, готуються до нової епохи витрат.

Як зростуть витрати на оборону у країнах Європи у 2025 році при новій політиці США

Військові витрати Росії

Показовим є масштабний ріст військових витрат за останні роки самої Росії, економіка якої нині функціонує у режимі воєнного часу. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), загальні оборонні витрати РФ у 2024 році сягнули 13,1 трильйона рублів, що еквівалентно 462 мільярдам доларів — більше, ніж сукупні оборонні бюджети всіх країн Європи разом узятих. Лише за рік ці витрати зросли на 42% у реальному вираженні. Прогноз на 2025 рік ще тривожніший: очікується збільшення витрат до 15,6 трильйона рублів (понад 7,5% ВВП та майже 40% усіх федеральних видатків). Це свідчить про глибоку мілітаризацію російської економіки. Попри руйнівний вплив на соціальні та інфраструктурні сфери, Росія й надалі здатна фінансувати агресивну війну — принаймні у короткостроковій перспективі. Цей факт повинен стати сигналом для Європи: пасивність коштуватиме значно дорожче, ніж негайна переозброєння.

Оборонні витрати країн НАТО та роль США

На фоні стрімкого зростання військових бюджетів Росії, країни НАТО також активізували свої інвестиції в оборону. Якщо у 2014 році лише три держави Альянсу — США, Велика Британія і Греція — виконували вимогу НАТО витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону, то у 2024 році цю планку подолали вже 24 із 32 країн-членів. Найактивніше збільшують витрати ті країни, що мають спільний кордон із Росією, тоді як менш активні — розташовані географічно далі.

У той же час США залишаються беззаперечним лідером за абсолютними оборонними витратами. У 2024 році американський оборонний бюджет сягнув 754,7 мільярда доларів — це майже вдвічі більше, ніж сукупні витрати всіх інших країн НАТО разом узятих (430,1 мільярда доларів). Попри зниження витрат у відсотковому вираженні до ВВП, США фактично інвестують у свої збройні сили ще більше коштів, ніж 10 років тому.

Наведені дані свідчать про ключову роль Сполучених Штатів у системі євроатлантичної безпеки. Хоча частка Європи і Канади в загальних витратах НАТО зросла з 27,5% у 2014 році до 36,3% у 2024-му, саме США й надалі несуть левову частку фінансового навантаження. Друга за розміром оборонного бюджету країна — Німеччина — витрачає у 10 разів менше, ніж Вашингтон. Це яскраво ілюструє стратегічну нерівновагу всередині Альянсу і вказує на критичну потребу Європи нарощувати власні оборонні спроможності.

Велика Британія

Першою країною, яка чітко відреагувала на зміну американської позиції, стала Велика Британія. Прем'єр-міністр Кір Стармер оголосив про намір підвищити витрати на оборону до 2,5% ВВП до 2027 року. Поточний рівень – 2,3%. Це зростання не є лише номінальним: воно символізує новий стратегічний курс і служить прикладом для інших держав. "Ці інвестиції дозволять Великобританії зміцнити свої позиції як одного з лідерів НАТО", — підкреслив Стармер. Його зустріч із Трампом у Вашингтоні лише додала ваги цим словам. Британський уряд готується до довгострокового підвищення оборонних витрат, усвідомлюючи необхідність самостійного утримання безпеки на континенті.

Німеччина

Ситуація в Німеччині, локомотиві ЄС та третій за обсягом ВВП економіці світу,  є значно складнішою. Незважаючи на наявність спеціального фонду у 100 мільярдів євро, оголошеного після вторгнення Росії в Україну, ці кошти вже розподілені. Країна стикається з правовими бар'єрами, зокрема "борговим гальмом" — механізмом, що обмежує можливість держави брати нові кредити. Лідер ХДС Фрідріх Мерц, ймовірний наступний канцлер, не планує негайно скасовувати ці обмеження. Водночас Німеччина має амбіції створити дві дивізії для НАТО, проте поточний рівень військових сил залишається далеким від цієї мети. Як підрахував аналітик Джек Аллен-Рейнольдс, для повного покриття потенційного вакууму, що залишать США, європейцям доведеться витрачати додаткові 250 мільярдів євро щороку, що дорівнює 3,5% ВВП. У випадку Німеччини — це майже утричі більше, ніж нині.

Польща та країни Балтії

У той час як Франція та Німеччина ледве перевищують поріг у 2% ВВП на оборону, Польща, Естонія, Латвії та Литва вже значно попереду. Так, воєнний бюджет Польщі у 2025 році досяг 4,12% від ВВП, Естонії – 3,43%, Латвії – 3, 15%, Литві – 2,85%. Це демонструє політичну волю та усвідомлення реальної загрози з боку Росії. Експерт ECFR Рафаель Лосс зазначає: "Росія прагне розколоти НАТО та ЄС, щоб використати військову перевагу на європейському континенті". Водночас зростання оборонних витрат може мати позитивний економічний ефект. Це і створення робочих місць у регіонах розміщення військових частин, і підтримка оборонної промисловості. Переорієнтація частини автопрому на виробництво оборонної техніки може зберегти десятки тисяч робочих місць.

ЕС шукає шляхи підвищення обороноздатності

Підвищення оборонних витрат у поточних умовах фінансової стагнації та соціального навантаження в Європі виглядає як складне завдання. Але, як наголошують експерти Bruegel, ЄС має можливості. Один з варіантів — створення нового оборонного фонду, подібного до програми NextGenerationEU обсягом 750 мільярдів євро. Інший сценарій — випуск спеціальних облігацій або створення "банку переозброєння". Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримує ідею перегляду фіскальних правил ЄС, щоб дозволити більші запозичення на потреби оборони. Це особливо важливо для Польщі, яка вже витрачає понад 4% ВВП на оборону та прагне досягти 5%.

Чи готова Європа до самостійності?

Нові геополітичні реалії не залишають Європі вибору. У разі остаточного відходу США від зобов’язань у межах НАТО, країнам ЄС доведеться взяти на себе повну відповідальність за безпеку континенту. Це вимагатиме радикального перегляду бюджетної політики, політичної волі та солідарності. Як зазначає звіт аналітичного центру Bruegel: "Щоб замінити США, ЄС потрібно лише виділити додаткові 0,12% свого ВВП — цілком підйомна сума". Але у випадку повної втрати військової підтримки США, витрати зростуть у десятки разів. Саме зараз Європа має зробити вибір: або розвивати власні оборонні спроможності, або залишитися вразливою у світі, де правила більше не гарантують безпеки.

Нагадаємо, портал "Коментарі" писав, що президент США Дональд Трамп прокоментував введення мит проти Європи. Він в істеричній манері пояснив, чому Штати ввели проти Європи великі мита.